Моє знайомство з серією The Legend of Zelda було дуже мінімальне. Я трохи грав в Ocarina of Time на емуляторі N64, дивився декілька відео про ту чи іншу гру, але ніколи не пробував грати сам. Вся справа в тому, що я не дуже люблю відкриті світи: з тим, наскільки я казуал, мені треба щоб мене водили за ручку протягом усієї гри. Так чи інакше, мені подобався вайб пригод Лінка та музика, яку я чув в сотнях відео, навіть ніяк не пов'язаних з цими іграми, надовго застрягла в моєму мозку. І хоч починати повне знайомство з самої першої гри в серії не найкраща ідея, я вирішив що варто хоча би спробувати та відчути як ігри мінялися протягом життя серії. Я користувався ґайдом (для знаходження данжів та частинок серця) та грав через NSO, тож з сейв стейтами проходження гри у мене зайняло всього 5 з половиною годин. Бігати по данжам було дуже весело та гра приємно здивувала мене; не зважаючи на те, що гра вийшла ще в 1987 році, я все ще рекомендую зіграти в неї хоча би раз, звернувши увагу на те, наскільки прогресивною гра була на свій час. Мені сподобалося, як деякі боси з початку гри, далі ставали звичайними ворогами у останніх данжах гри. Зрештою, хочу сказати що гра мені сподобалась, і використання ґайду нітрохи не зіпсувало мені досвід гри. Я планую зіграти в кожну гру серії, тож можете чекати на наступні відгуки в майбутньому!
- Музика
- Битви з босами
Плюси
- Деякі загадки занадто складні без ґайду
Мінуси

